Я дізналась про те, що я вже не одна в понеділок 15 грудня, просто зробила тест і побачила дві полосочки. Відчуття не було ніякого, я ще не могла цього усвідомити. Відразу ж вирішила кинути і курити і відтоді так і не брала до рук сигарети. Просто поговорила з тим, хто поселився в моєму животику і пообіцяла йому, що для нього я зроблю все, що берегтиму його, як тільки зможу...
Багато разів читала про те, що жінки відчувають наперед, що вони вагітні, у мене таких відчуттів не було, просто за тиждень до того тесту закрались підозри (затримка тоді вже була більше тижня), але оскільки і раніше таке бувало і як тільки купувала тест, відразу ж починались критичні дні, то вирішила ще трошки почекати...
Почувала я себе дуже суперечливо тоді, було трошки страшно, адже одна справа чисто гіпотетично хотіти дитину, а інша – дізнатись, що вона вже є в тебе... Правда ні однієї негативної думки в мене не було, я полюбила цю маленьку дитинку відразу і відразу так хотілось її до себе притулити, обійняти і захистити від усього...
На наступний день, пішла до лікаря і вона підтвердила мою вагітність, правда сказала, що є загроза викидня і це для мене дуже страшно прозвучало, знову виникло бажання захистити свою дитинку, для цього відразу зняла каблуки, стала приймати вітамінки, відпочивати і усміхатись.
А ще через день мою дитинку подивились на УЗД, вона є, вона розташувалась в матці і на цей термін було видно, що в неї все гаразд...
Я звикала до думки, що в мене є дитинка, і це було відчуття щастя, справжнього щастя...
А вже перед новим роком, 29 грудня на УЗД мені показало, як в мого маленького зернятка б'ється серденько, “вагітність прогресуюча” на очі виступили сльози... така радість
Зараз моєму сонечку вже майже 12 тижнів і я знаю, що воно буде
Ще кілька тижнів до цього мені приходилось боротись за його право на життя, було важко, лились сльози і було неймовірно боляче, і мені і сонечку напевно теж, зводило животик і боліло серце...
Але я виборола його життя!!!
І я знаю, я все зроблю для тебе, я витерплю все-все, лишень, щоб ти, моє найбільше щастя, було щасливим і здоровим. Адже я так тебе люблю!!!
Багато разів читала про те, що жінки відчувають наперед, що вони вагітні, у мене таких відчуттів не було, просто за тиждень до того тесту закрались підозри (затримка тоді вже була більше тижня), але оскільки і раніше таке бувало і як тільки купувала тест, відразу ж починались критичні дні, то вирішила ще трошки почекати...
Почувала я себе дуже суперечливо тоді, було трошки страшно, адже одна справа чисто гіпотетично хотіти дитину, а інша – дізнатись, що вона вже є в тебе... Правда ні однієї негативної думки в мене не було, я полюбила цю маленьку дитинку відразу і відразу так хотілось її до себе притулити, обійняти і захистити від усього...
На наступний день, пішла до лікаря і вона підтвердила мою вагітність, правда сказала, що є загроза викидня і це для мене дуже страшно прозвучало, знову виникло бажання захистити свою дитинку, для цього відразу зняла каблуки, стала приймати вітамінки, відпочивати і усміхатись.
А ще через день мою дитинку подивились на УЗД, вона є, вона розташувалась в матці і на цей термін було видно, що в неї все гаразд...
Я звикала до думки, що в мене є дитинка, і це було відчуття щастя, справжнього щастя...
А вже перед новим роком, 29 грудня на УЗД мені показало, як в мого маленького зернятка б'ється серденько, “вагітність прогресуюча” на очі виступили сльози... така радість
Зараз моєму сонечку вже майже 12 тижнів і я знаю, що воно буде
Ще кілька тижнів до цього мені приходилось боротись за його право на життя, було важко, лились сльози і було неймовірно боляче, і мені і сонечку напевно теж, зводило животик і боліло серце...
Але я виборола його життя!!!
І я знаю, я все зроблю для тебе, я витерплю все-все, лишень, щоб ти, моє найбільше щастя, було щасливим і здоровим. Адже я так тебе люблю!!!
-
-
11.03.2009 в 00:25особенно приятно было читать это все на украинском!
-
-
26.03.2009 в 10:38просто это мои самые теплые и нежные чувства...