так.....давно це було...дуже давно....старі переживання, але ж тоді все те справді боліло....смішно, але тепер він справді став просто другом, просто другом, далеким і водночас рідним і моїм, який часто повторює, що любить мене, але тепер це звичайно звучить по-іншому, та всеодно приємно і тішить те, що можна на нього покластись і можливо колись він буде кимось іншим для мене.....хоча тепер мені спрадві байдуже ким ....його то я точно не люблю і не любила....от глупо, а скільки тоді слібуло пролито і на фіга питається????? а найболючіше тут це те, що тою своєю глупою поведінкою я зробила дуже боляче єдиній справді рідній людині....гзилась я....шукала собі фіранок на попу.... а тепер от пройшов рік з того часу і я реально можу це проаналізувати і тепер...от вже півроку я бачу наслідки того, що робила тоді...дамс...знала б де впаду сіна б постелила.....
Все-таки правда, що час все лікує і аж з часом можна побачити реально свої помилки.....

Все-таки правда, що час все лікує і аж з часом можна побачити реально свої помилки.....

