скучно, одиноко, сумно...вихідні були просто хрєнові, особливо неділя, хотілось вовком вити...а він гнав на природі...як же це мене задрало...скільки ми будем разом, але кожен сам по собі??? терпіння залишилось зовсім понти...ще трошки і зірвусь...почуваю себе коханкою, яка ні на що розраховувати не може...як прикро, як обідно...:weep:

Що ж мені робити? я ж люблю його...невже так буде завжди? та ні завжди точно не буде...але скільки ще???